Зерна надії

22 листопада, напередодні Дня пам'яті жертв Голодомору, до 86-річчя, Л.В.Білошицькою, був проведений урок-реквієм "Зерна надії" для учнів 1-9 класів. 

Вчитель розповіла дітям про ті страшні події, які довелось пережити українцям у 1932-1933 рр., продемонструвала відеофрагмегти з даної теми, аби здобувачі освіти якомога глибше зрозуміли, що за жахіття пережив наш народ. Людмила Василівна прочитала оповідання «Страшний сон» Анни-Марії Волосацької. Діти уважно слухали оповідання, потім дуже емоційно обговорювали його. Всі висловлювали свої думки про оповідання, про голодомор, про хліб та бережливе й шанобливе ставлення до нього, про людей, що і в наш час голодують. Діти були дуже щирі у своїх розповідях, адже оповідання не залишило їх байдужими до колишніх та сучасних проблем. Пом'янули усіх померлих не своєю смертю, а від руки тогочасної влади, хвилиною мовчання, запалили свічки біля пам’ятного знака.

Далі всі учні взяли участь у акції «Створи панно пам'яті». Діти дізналися, про символ пам'яті – незабудку. Незабудка – це маленька дрібненька тендітна квітка з синьо-голубими пелюстками та жовтою серединкою. Сьогодні квітка незабудка використовується, як символ пам'яті жертв голодомору 1932 – 1933 років в Україні. Вона нагадує нам, що ми не маємо права забути  про мільйони жертв голодомору.

Заздалегідь були підготовлені заготовки квітів. Кожна дитина, вшановуючи пам'ять загиблих під час голодомору, писала на квітці незабудці свої думки та прикріплювала її до стіни, створюючи таким чином «Панно пам'яті».

Наприкінці уроку учням запропонували долучитись до акції "Запали свічку на вікні" (у суботу 23 листопада 2019 року о 16.00). 

Кожна дитина, покидаючи школу, несла у своїй душі зернятко пам'яті про страшні часи голодомору та зернятко любові до людей.

Пошук на сайті